13.05.2011, 08:25
|
#1 (ссылка)
|
|
Crow indian
Регистрация: 21.02.2009
Возраст: 40
Сообщений: 29,983
Поблагодарил: 398 раз(а)
Поблагодарили 5986 раз(а)
Репутация: 126089
|
Тема: [Укр.] Визначення економічної ефективності при заміні одноколійної ділянки системи напівавтоматичного блокування на автоблокування з диспетчерською централізацією стрілок
Визначення економічної ефективності при заміні одноколійної ділянки системи напівавтоматичного блокування на автоблокування з диспетчерською централізацією стрілок
Курсовая работа
Скачать
Цитата:
Вихідні данні
Одноколійна ділянка ПАБ – заміна на ДЦ
Експлуатаційна довжина ділянки Lек112 км.
Кількість перегонів mпер 12
Кiлькiсть проміжних станцій на ділянці:
Всього 13
ІІкл3
ІІІкл 4
Іvкл6
Кількість стрілок на проміжних станціях 100
Серія локомотива ВЛ 80
Середньє навантаження на вантажний вагон Рв 50 т/ваг
Вага тари вагона qт 23 т
Вага потяга Qбр 2800 т
Доходна ставка 77 коп/10ткм
Зниження простою вагона t 0.13 год
Скорочення середньодобової кількості локомотивів 5
Скорочення чисельності помічників машиністів та складачів Чпмс 8
Додатковий контингент електромеханіків Чшн 5
Кількість вагонів, що переробляються станцією за добу n 500
Витратна норма на 1 маневрову лок-год еман 119 грн
Витратна норма на 1 ва-год простою еnн19 коп
Капітальні витрати Кдод 534 тис.грн
Зміст
Вступ
1 Визначення економічної ефективності впровадження більш досконалих пристроїв СЦБ
1.1 Визначення пропускної спроможності дільниці, дільничної швидкості, кількості зупинок та розмірів руху вантажних поїздів
1.2 Визначення капітальних вкладень
1.3 Розрахунок потрібного контингенту на ділянці при НАБ та АБ
1.4 Визначення експлуатаційних витрат і собівартості перевезень
1.5 Визначення економічної ефективності
2 Визначення економічної ефективності впровадження маневрового радіозв’язку на станціях, як заходу науково-технічного прогресу
Висновок
Вступ
Висока інтенсивність використання технічних засобів залізничного транспорту обумовлює необхідність широкого застосування досягнень науки та техніки і передових засобів труда. Рішенню цих задач в більшості сприяє впровадження сучасних засобів автоматики та телемеханіки. При відносно невеликих капітальних витратах пристрої автоматики та телемеханіки дозволяють підвищити пропускну та провізну спроможність ліній та перероблювальну спроможність станцій, значно збільшити продуктивність та покращити умови праці залізничників, підвищити безпеку руху поїздів.
Впровадження автоблокування та АЛС на двоколійних лініях підвищує їх пропускну спроможність в 2-3 рази з порівнянням з лініями, які обладнанні напівавтоматичним блокуванням (НАБ). При обладнані диспетчерською централізацією (ДЦ) одноколійних ліній їх пропускна спроможність збільшується приблизно на 50%.
Метою даної курсової роботи є визначення економічної ефективності при заміні одноколійної ділянки системи напівавтоматичного блокування на автоблокування з диспетчетською централізацією стрілок.
Розрахований економічний ефект від використання засобів зведений в табллиці 2.1.
Період повернення загальної суми одноразових витрат визначається як період, що починається з початкового року вкладання одноразових витрат до року, коли починає виконуватися така умова:
Ktt ≤ (Pt - Иt)t.
Висновок
В даній курсовій роботі ми проаналізували роботу з погляду економічних показників двох систем СЦБ: напівавтоматичного блокування та автоблокування з диспетчетською централізацією стрілок. Розрахували капітальні витрати на впровадження та утримання систем, заробітну плату для контингенту обслуговування – служб “Д” та “Ш”. При порівнянні цих двох варіантів з постійними експлуатаційними витратами та єдино терміновими капітальними вкладеннями скористались терміном окупності додаткових капітальних вкладень, і виявили, що більш капіталоємний варіант, тобто система з використанням ДЦ, забезпечує економію поточних експлуатаційних витрат та критерій абсолютної економічної ефективності в цьому варіанті є більш нормативного, тобто цей варіант є ефективним.
Розрахували інтегральний економічний ефект від впровадження маневрового радіозв’язку на станціях, який буде досягнутий на другому році з моменту впровадження такої системи. Період повернення загальної суми одноразових затрат складає два роки, бо на 2 році отриманий прибуток від впровадження такої системи більш величини приведених капітальних вкладень.
|
|
|
Цитировать
12
|
Похожие темы
Почта
