|
Crow indian
Регистрация: 21.02.2009
Возраст: 40
Сообщений: 29,905
Поблагодарил: 398 раз(а)
Поблагодарили 5984 раз(а)
Репутация: 126089
|
Тема: Аналіз собівартості перевезень
Аналіз собівартості перевезень
На укр. языке
Курсовая работа
Скачать
Цитата:
Економічний аналіз діяльності автотранспортних підприємств (АТП) є невід’ємним елементом системи управління виробництвом. Його значення надзвичайно велике. Він дозволяє оперативно керувати виробництвом та контролювати господарську діяльність підприємства, забезпечувати режим економії матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, поліпшувати планування роботи підприємства в цілому та використання матеріально-технічної бази зокрема. Крім того, за допомогою техніко-економічного аналізу можна виявляти внутрішньогосподарські резерви, забезпечувати прогнозування подальшого підвищення ефективності виробництва та якості праці.
В наш же час економічний аналіз дозволяє проводити не тільки оцінку результатів господарської діяльності підприємства за минулий період, виявити досягнення, недоліки й недогляди в роботі, але і розробити науково обґрунтовану систему заходів з мобілізації й реалізації внутрішньогосподарських резервів з метою поліпшення господарської діяльності підприємства та його підрозділів. Система заходів, які пропонуються для реалізації в результаті проведення економічного аналізу, підлягає врахуванню при оперативному, поточному та стратегічному плануванні роботи підприємства.
Отже, аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства набуває першочергового значення, оскільки без систематичного аналізу показників, які містяться в динамічній інформації, неможливе прийняття обґрунтованих рішень на будь-якому етапі управління.
Задачами економічного аналізу собівартості перевезень вантажів та пасажирів є виявлення невиробничих витрат грошових, матеріальних і трудових ресурсів та визначення головних напрямків в діяльності підприємства, які забезпечать зниження витрат за окремими статтями та елементами. Цільовим призначенням аналізу є виявлення резервів зниження виробничих та адміністративно-управлінських витрат, підвищення прибутку та рентабельності підприємства.
Економічний аналіз собівартості перевезень практично зводиться до оцінки результатів виконання плану по собівартості перевезень за певний період часу та вивчення її динаміки. Крім цього, за допомогою прийомів техніко-економічного аналізу виявляються причини і фактори, які викликають відхилення фактичної собівартості від планової в цілому та за окремими статтями (елементами) витрат. Економічний аналіз витрат АТП визначає навіть вплив техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу на собівартість перевезень і допомагає в розробці заходів по реалізації виявлення резервів та зниженню собівартості перевезень.
|
Цитата:
ВИСНОВКИ
В ході виконання даного курсового проекту був проведений аналіз витрат на перевезення вантажів та пасажирів; розраховані абсолютні, відносні та допустимі відхилення за групами витрат; проведені аналіз динаміки собівартості перевезень та аналіз калькуляції собівартості; проаналізований вплив зміни техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу на собівартість перевезень.
В результаті проведення аналізу витрат на перевезення було виявлено незначне збільшення (+3,58%) звітних витрат порівняно з плановими по вантажним перевезенням і значне збільшення (+15,26%) аналогічних показників по пасажирським перевезенням.
При проведенні розрахунку відхилень за групами витрат було виявлено, що допустима підприємством абсолютна перевитрата в сумі 1877544 грн не є виправданою, бо воно мало право у відповідності із фактично виконаним обсягом перевезень зменшити свої витрати на 944931,7 грн. В результаті значної перевитрати підприємство забезпечило збільшення собівартості, а отже і загальної суми витрат на 932612,30 грн (2,81%).
Аналіз динаміки витрат на перевезення показав, що найбільшу питому вагу витрат у всі роки, що розглядаються, займають паливо-мастильні матеріали та фонд оплати праці, а найменшу – податки та збори. В рамках даного аналізу було сплановано витрати за видами перевезень на наступний рік. В запланованому періоді витрати на маршрутні автобусні перевезення мають бути зменшені на 1,36% та складати 38229688,3 грн, в той час як по вантажним «відрядним» перевезенням і по АТП в цілому буде спостерігатись їх підвищення на 118,05% (складатимуть 38229688,3 грн) та 111,85% (складатимуть 38229688,3 грн) відповідно.
В результаті проведення аналізу калькуляції собівартості перевезень було виявлено, що найбільш сприятливий вплив на собівартість вантажних відрядних перевезень чинять амортизація (-2,74%),а також податки та збори (-3,82%), найбільш несприятливий – витрати на паливно-мастильні матеріали (+4,18%). На собівартість пасажирських перевезень несприятливий вплив здійснюють всі групи витрат, але найбільш сильно діють змінні та постійні витрати (+5,7% та +5,86% відповідно).
Аналіз впливу техніко-експлуатаційних показників на собівартість перевезень дав ряд результатів. Так, собівартість вантажних «відрядних» перевезень зменшується за рахунок збільшення середньоспискової кількості автомобілів (-2,68%), середньої вантажності автомобілів (-2,82%), зменшення часу простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням (-7,58%), та збільшення середньої відстані їздки з вантажем (-0,27%). Найсильніше собівартість 10 ткм. збільшується за рахунок часу в наряді (5,76%) та коефіцієнту використання вантажності (2,27%).
Собівартість маршрутних пасажирських перевезень зменшується за рахунок лише трьох показників: середньої пасажиромісткості (-3,17%), коефіцієнту використання пасажиромісткості (-1,13%) та середньої експлуатаційної швидкості (-0,41%). За рахунок інших показників собівартість 10 пас.-км зростає від 1,1% до 2,91%.
В цілому результати проведеного аналізу витрат і собівартості перевезень надає можливість сформулювати ряд пропозицій щодо покращення аналізованих показників. Взагалі більшість заходів щодо зниження собівартості перевезень забезпечують поліпшення техніко-експлуатаційних показників. Тому необхідно покращувати перш за все ті техніко-експлуатаційні показники, які перешкоджають зниженню собівартості перевезень. В той же час, не слід нехтувати заходами щодо підтримки інших показників на необхідному рівні, що може забезпечити зниження собівартості.
Як зазначалося вище, у звітному році найбільший вплив на зниження собівартості вантажних перевезень чинять середньоспискова кількість автомобілів, середня вантажності автомобілів, час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням та середня відстань їздки з вантажем. Разом з тим, найбільш негативними ТЕПами для собівартості вантажних перевезень були час у наряді та коефіцієнт використання вантажності. На собівартість маршрутних пасажирських перевезень позитивно впливають середня пасажиромісткість, коефіцієнт використання пасажиромісткості та середня експлуатаційна швидкість, а негативно – всі інші ТЕПи. Тож, розглянемо кожен показник та шляхи його покращення окремо один від одного.
Основними факторами, які обумовлюють величину часу, є режим роботи підприємств та організацій, що обслуговуються, і терміновість перевезень. Крім того, значний вплив на цей показник чинить територіальне розташування вантажоутворюючих та вантажопоглинаючих пунктів. На значення часу у наряді додатково можуть впливати запізнення із виходом та ранні повернення з лінії. Останні можуть виникнути або в зв’язку з виникненням несправностей, або з технічних причин. Тому слід докласти максимальних зусиль по ліквідації наведених витрат часу, що збільшить значення показника часу у наряді.
До заходів щодо підвищення часу роботи автобусів на лінії слід віднести впровадження оптимальних маршрутних схем руху автобусів з урахуванням наявних пасажиропотоків в умовах п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями; поліпшення диспетчерського керівництва і контролю за регулярним рухом автобусів; заходи, направленні на забезпечення у встановленому порядку часу початку та закінчення роботи підприємств та організацій, розташованих в безпосередній близькості до маршруту, з метою створення умов для повного забезпечення перевезень пасажирів у час „пік” наявним рухомим складом.
Причинами незадовільного рівня коефіцієнту використання парку автобусів можуть бути: неповний випуск рухомого складу у вихідні дні, неукомплектованість персоналу водіїв, недостатня забезпеченість матеріалами (паливом, шинами). В свою чергу, укомплектованість водіями визначається органі цією їх праці, відпочинку та матеріальною зацікавленістю. Важкі умови праці при інтенсивному міському русі, ранній початок та пізнє закінчення роботи, відсутність спільного з родиною вихідного дня сприяє великій текучості цієї групи працівників. Тому ліквідація згаданих недоліків спричинить більш задовільний рівень коефіцієнта випуску.
До заходів, спрямованих на скорочення часу простою під вантаженням та розвантаженням можна віднести: розробку і впровадження годинних графіків прибуття автомобілів у пункти навантаження і розвантаження; попереднє підготування вантажів і необхідних документів; розробку разом з клієнтами системи оформлення товарно-транспортних документів і порядку прийому-здачі вантажів, домовленість про чітку організацію диспетчерської служби на вантажно-розвантажувальних пунктах для ліквідації витрат часу на пошук місць навантаження або розвантаження; інформування водіїв при видачі дорожніх документів про розпорядок дня клієнтури; збільшення частки пакетних та контейнерних перевезень; організація завантаження автомобілів, причепів та напівпричепів у міжзмінний час.
Тож, для нашого АТП можна запропонувати ряд заходів щодо покращення показників собівартості виробництва та витрат на перевезення. В масштабах всього АТП доцільно буде провести оптимізацію якісного та кількісного складу власного автомобільного парку. Коефіцієнт використання всього автопарку збільшити на 8-10% доцільно за рахунок розробки рекламної кампанії, бюджет якої становитиме 8-10 тис. грн. Крім того варто впровадити заходи щодо полегшення запуску двигунів взимку, що дасть змогу збільшити час у наряді як відрядних автомобілів, так і маршрутних автобусів на 5-6%.
Окремо для відрядних перевезень варто організувати спільну роботу рухомого складу та навантажувально-розвантажувальних механізмів, що дасть змогу зменшити час простою під навантаженням та розвантаженням на 6-7%. Для пасажирських же перевезень доцільно провести нормування швидкості руху автобусів, що повинно підвищити експлуатаційну швидкість на 4-5%.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аксёнова З.И., Батурин А.А., Анализ производственно-хозяйственной деятельности предприятий. – М.: Транспорт, 1990. – 225 с.
2. Бачурин А.А. Анализ производственно-хозяйственной деятельности автотранспортных организаций. – М.: Издательский дом «Академия», 2004. – 320 с.
3. Голованенко С.Л., Жарова О.М., Маслова Т.И. Анализ хозяйственной деятельности АТП. – Х.: Вища школа, 1982. – 280 с.
4. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Техніко-економічний аналіз» для студентів спеціалізації «Менеджмент організації на автомобільному транспорті», укладачі: Бондаренко Г.С, Клепкова О.В., Харків, 2003. – 45с.
5. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. – Мн.: Новое издание, 2001. – 704 с.
|
|
28.12.2012, 09:20
Похожие темы
Почта
