art29

Парламент принял закон о создании на базе Укрзалізниці публичного акционерного общества

100% акций закрепляются в госсобственности. Верховная Рада приняла во втором чтении и в целом закон об особенностях создания государственного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта Украины Укрзалізниця (законопроект N9337).

Как передает корреспондент ЛІГАБізнесІнформ, "за" проголосовали 232 карточки народных депутатов. В частности, закон поддержали 180 карточек регионалов, 5 - нунсовцев, 20 - Народной партии, 16 - Реформы ради будущего и 11 - внефракционных. Бютовцы и коммунисты не голосовали.

Перед тем, как приступить к голосованию, спикер Владимир Литвин отметил, что у юридического управления есть ряд замечаний к данному документу, однако профильный Комитет ВР по вопросам транспорта и связи решил их не поддерживать.

Кроме того, парламент принял в целом закон "О внесении изменений в Закон Украины "О железнодорожном транспорте" (относительно разделения функций государственного и хозяйственного управления отраслью, законопроект N9377). "За" проголосовали 239 карточек народных депутатов.

Напомним, законопроекты N9337 и N9377 были разработаны Министерством инфраструктуры на основании Государственной целевой программы реформирования ж/д транспорта на 2010-2015 годы.

По мнению авторов проектов, сегодня организационная структура ж/д транспорта Украины не соответствует условиям развития рыночной экономики. Чтобы сделать отрасль более конкурентной, необходимо трансформировать Укрзалізницю в акционерное общество и разделить функции государственного и хозяйственного управления отраслью, которые сегодня осуществляет компания.
Как сообщает Информационное управление ВР, законопроект N9337 предполагают создание на базе Укрзалізниці (и других предприятий ж/д транспорта) публичного акционерного общества, 100% акций которого закрепляются в госсобственности. Учредителем ПАО является государство в лице Кабинета Министров.

Общество станет правопреемником всех прав и обязанностей Укрзалізниці и предприятий железнодорожного транспорта. В уставный капитал ПАО вносится имущество ж/д транспорта общего пользования, акции обществ, производящих ремонт подвижного состава, изготавливающих железобетонные конструкции и шпалы, а также акции (доли, паи) государства в уставном капитале компаний, созданных при участии ж/д предприятий железнодорожного транспорта;
По словам авторов проекта, создание такого акционерного общества и реформирование железных дорог соответствуют международной практике, а также требованиям международных организаций и ЕС.

Смена формы собственности Укрзалізниці позволит ускорить реализацию собственных инвестиционных программ и привлекать внешнее финансирование на модернизацию инфраструктуры. Компания сможет создавать совместные предприятия и привлекать внешних инвесторов, в частности, привлечь финансирование, которое Европейский Союз направляет на структурные реформы в Украине.

Корпоратизация Укрзалізниці является одним из этапов стратегии реформирования железнодорожной сферы, которая была принята еще в 2006 году. Основная цель реформы - сделать структуру отрасли более прозрачной, повысить качество корпоративного управления и эффективность решений.

На первом, подготовительном этапе (2012-2013 годы) планируется улучшить организационную структуру железных дорог и разработать новую систему тарифов. На втором этапе (2014-2015 годы) в структуре железных дорог будут выделены отдельные дочерние предприятия и филиалы, создан механизм субсидий убыточных сегментов. На третьем этапе, до 2020 года, планируется создать конкурентный рынок грузовых и пассажирских перевозок, с участием независимых игроков.

art29 добавил 23.02.2012 в 19:39

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі — Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) майно залізничного транспорту загального користування — майно, у тому числі об’єкти інфраструктури, які належать Державній адміністрації залізничного транспорту України, підприємствам, установам та організаціям залізничного транспорту загального користування, зокрема будівлі, споруди, об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти соціальної сфери, транспортні засоби, обладнання, устаткування, інвентар, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, цінні папери, корпоративні права держави, право постійного користування земельними ділянками, а також інші майнові права, включаючи права на об’єкти інтелектуальної власності, кошти, у тому числі в іноземній валюті. До об’єктів соціальної сфери належать структурні підрозділи підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування з питань охорони здоров’я, відпочинку, торгівлі, громадського харчування, фізичної культури та спорту, професійної підготовки;

2) підприємства залізничного транспорту загального користування – залізниці та державні підприємства, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

3) установи та організації залізничного транспорту загального користування – заклади охорони здоров’я, навчальні заклади, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, а також вищі навчальні заклади першого рівня акредитації, які здійснюють підготовку фахівців для залізничного транспорту.

Розділ ІІ
ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВАРИСТВА
Стаття 2. Особливості утворення Товариства

1. Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Утворення Товариства не потребує попереднього дозволу Антимонопольного комітету України.

3. Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі — підприємства залізничного транспорту).

4. Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

6. Товариство є правонаступником усіх прав і обов’язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

7. Оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб’єктів господарювання.

8. Під час утворення Товариства, формування його статутного капіталу та припинення Державної адміністрації залізничного транспорту України і підприємств залізничного транспорту, у тому числі під час відступлення права вимоги, переведення боргу, проведення реорганізації, не застосовуються положення законодавства щодо:
необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов’язанні (переведення боргу), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

права кредиторів вимагати у зв’язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов’язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків;
неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами;
проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств залізничного транспорту;
проведення екологічного аудиту підприємств залізничного транспорту.

9. Одночасно з прийняттям рішення про утворення Товариства Кабінет Міністрів України формує комісію з утворення Товариства, до складу якої входять представники Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Фонду державного майна України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі.
Комісія у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.
Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

Стаття 3. Обмеження в діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту, що реорганізуються.

З дня прийняття рішення Кабінету Міністрів України про утворення Товариства до державної реєстрації Товариства Державна адміністрація залізничного транспорту України, підприємства залізничного транспорту, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток, паїв) яких належать державі та вносяться до статутного капіталу Товариства, не мають права без згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту:
вчиняти правочини, які можуть призвести до відчуження майна, вартість якого становить більше 5 відсотків балансової вартості активів Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту на день затвердження останнього балансового звіту;
скорочувати чисельність працівників;
здійснювати випуск цінних паперів, надавати позики;
передавати нерухоме майно в оренду;
передавати майно в заставу або безоплатне користування;
придбавати акції (частки, паї) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств.

Стаття 4. Формування статутного капіталу Товариства

1. До статутного капіталу Товариства вносяться:
майно залізничного транспорту загального користування;
100 відсотків акцій акціонерних товариств, що проводять ремонт тягового рухомого складу та виготовляють залізобетонні конструкції і шпали, повноваження з управління корпоративними правами яких здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;
акції (частки, паї), що належать державі у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, утворених за участю підприємств залізничного транспорту;
право постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення підприємств залізничного транспорту;
право господарського відання магістральними залізничними лініями загального користування та розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об’єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт.

2. Внесення права користування земельними ділянками, наданими для розміщення підприємств залізничного транспорту, до статутного капіталу Товариства здійснюється відповідно до нормативної оцінки таких ділянок, а у разі її відсутності — відповідно до експертної оцінки.

3. Внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу Товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Стаття 5. Особливості функціонування Товариства

1. Товариство провадить діяльність, у тому числі пов’язану з державною таємницею, до отримання необхідних ліцензій та інших документів дозвільного характеру на основі відповідних документів, отриманих підприємствами залізничного транспорту, у межах строку їх дії.
2. Переоформлення правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу Товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації Товариства.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу Товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу Товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу Товариства.

3. Акції господарських товариств, внесені до статутного капіталу Товариства, є його власністю.

З дня державної реєстрації Товариство зобов’язане набути у встановленому порядку право власності на акції, внесені до його статутного капіталу.
Дивіденди, отримані Товариством за результатами діяльності господарських товариств, пакети акцій яких внесені до його статутного капіталу, можуть спрямовуватися Товариством на відновлення основних засобів таких господарських товариств.

4. Чистий прибуток Товариства, з якого розраховується та сплачується частина чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України, зменшується на суму нарахованої амортизації на майно, передане Товариству на праві господарського відання, яка спрямовується для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) таких об’єктів.

Стаття 6. Органи Товариства

1. Органами Товариства є:
загальні збори;
правління;
наглядова рада;
ревізійна комісія.

2. Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України.

3. Виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління.
Очолює правління голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України.
Чисельність і персональний склад правління затверджуються Кабінетом Міністрів України.

4. Контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів товариства здійснює наглядова рада.
Чисельність і персональний склад наглядової ради затверджуються Кабінетом Міністрів України.

5. Контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснює ревізійна комісія.
Чисельність і персональний склад ревізійної комісії затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Соціальні гарантії працівників Товариства

1. Товариство повністю відповідає за зобов’язаннями, які передбачені Галузевою угодою між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками щодо підприємств залізничного транспорту, до укладення нової відповідної угоди.

2. Трудові відносини працівників Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту продовжуються з Товариством.

Стаття 8. Обмеження обігу акцій Товариства

1. У державній власності перебуває 100 відсотків акцій Товариства, які забороняється відчужувати, передавати в управління, заставу, використовувати для формування статутного (складеного) капіталу суб’єктів господарювання та вчиняти щодо них інші правочини, наслідком яких може бути їх відчуження з державної власності.

Стаття 9. Управління корпоративними правами держави

1. Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України.

2. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює Товариство.

Стаття 10. Обмеження щодо розпорядження майном Товариства

1. Магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об’єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю та закріплюються за Товариством на праві господарського відання.

2. Товариство не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування, вносити до статутного (складеного) капіталу суб’єктів господарювання майно, зазначене в частині першій цієї статті, та вчиняти щодо нього інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна.
Таке майно не підлягає приватизації, продажу в процесі провадження справи про банкрутство, на нього не може бути звернене стягнення за рішенням суду, накладено арешт.

3. Товариство не має права безоплатно передавати майно, внесене до його статутного капіталу, іншим юридичним особам чи громадянам, крім передбачених законом випадків.

4. Порядок списання, відчуження, передачі в користування, оренду, концесію майна, зазначеного в частині першій цієї статті, розпорядження іншим майном, внесеним до статутного капіталу Товариства, та майном, набутим Товариством, визначається Кабінетом Міністрів України.
Кошти, отримані Товариством від операцій з майном, спрямовуються виключно на провадження статутної діяльності Товариства.

Стаття 11. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

1. За порушення вимог цього Закону посадові особи несуть кримінальну, адміністративну та дисциплінарну відповідальність згідно із законом.

Розділ ІII
ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, використовуються Товариством відповідно до їх цільового призначення.

З дня припинення Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту до дня оформлення Товариством прав на користування земельними ділянками, які перебували у постійному користуванні Державної адміністрації залізничного транспорту України та зазначених підприємств, Товариство зобов’язане використовувати згідно з цільовим призначенням відповідні земельні ділянки в розмірах та межах, у яких вони перебували в постійному користуванні Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту або фактично використовувалися ними, і за які сплачувався земельний податок.
У разі відчуження Товариством нерухомого майна земельна ділянка, на якій воно розташоване, передається відповідно до закону.

4. Майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою, які виключаються з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, використовуються виключно для їх внесення до статутного капіталу Товариства відповідно до цього Закону.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3—4, ст. 27):
у статті 92:
частину другу доповнити пунктом “г” такого змісту:
"г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
частину дев’яту статті 149 після слів "рекреаційного призначення" доповнити словами "та суб’єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв’язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

2) у Законі України “Про приватизацію державного майна” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 17, ст. 122; 2006 р., № 9-11, ст. 96; 2007 р., № 7-8, ст. 66; 2008 р., № 5-8, ст. 78, № 27—28, ст. 253; 2009 р., № 36—37, ст. 511):
у частині другій статті 3:
абзац другий доповнити словами " крім закладів охорони здоров’я, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"внесення майна залізничного транспорту загального користування до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, що утворюється відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
у частині другій статті 5:
абзац шостий пункту "б" після слова "освіти" доповнити словами "(крім навчальних закладів, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування")";
абзац дев’ятий пункту "г" викласти в такій редакції:
"магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об’єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт";

3) у Законі України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 37, ст. 332 із наступними змінами):
у розділі "Орган управління Мінтранс" з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, виключити такі позиції:
Орган управління МІНТРАНС
Майнові комплекси підприємств залізничного
транспорту з їх інфраструктурою по території України
20078961
Державний центр комплексного
транспортного обслуговування
"Держтрансобслуговування"
252049, м. Київ вул. Уманська, 5
09585574
Попаснянський вагоноремонтний завод
349930, Луганська обл., м. Попасна
20770332
Стрийський вагоноремонтний завод
293500, Львівська обл., м. Стрий, вул. Заводська, 3
01124483
Полтавське ПКТБ по ремонту локомотивів
314601, м. Полтава, вул. Гаєвого, 30
14294471
Дарницький вагоноремонтний завод
252105, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74
01124454
Київське ПКТБ по вагонах
253105, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74
01074957
Донецька залізниця
340066, м. Донецьк, вул. Артема, 68
01095770
Донецький державний проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту “Донзалізничпроект”
340002 м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198б
01059900
Львівська залізниця
290604 м. Львів, вул. Гоголя, 1
01095801
Львівський державний проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту “Львівтранспроект”
290007 м. Львів, вул. Гоголя, 1
01071315
Одеська залізниця
270023 м. Одеса, вул. Чижикова, 17
01097199
Одеський державний проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту “Одесзалізничпроект”
270023 м. Одеса, вул. Чижикова, 19
01073828
Придніпровська залізниця
320028 м. Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, 108
01097415
Дніпропетровський державний проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту “Дніпрозалізничпроект”
320038 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108
01072609
Південна залізниця
310052 м. Харків, вул. Червоноармійська, 7
01056362
Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів “Укрспецвагон”
313530 Харківська обл., Лозівський район, смт Панютине, вул. Леніна, 5
01095913
Харківський державний проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту “Укрзалізничпроект”
310052 м. Харків, вул. Червоноармійська, 7
04713033
Південно-Західна залізниця
252034 м. Київ, вул. Лисенка, 6
24210297
Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень “Укррефтранс”
Київська обл., м. Фастів, вул. Червоний Шлях, 1
19014832
Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту “Укрзалізпостач”
252049 м. Київ, Повітрофлотський проспект, 23
21629133
Центральна станція зв’язку Укрзалізниці
252032 м. Київ, вул. Чапаєва, 5
21579381
Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці
252030 м. Київ, вул. Івана Франка, 21/23
1069755
Український державний центр транспортного сервісу “Ліски”
02092, м. Київ, вул. Довбуша, 22
1057491
Державне підприємство “Вінницятрансприлад”
21100, м. Вінниця, пл. Героїв Сталінграда, 1
31349738
Державне підприємство “Український центр механізації колійних робіт”
03680, м. Київ, вул. Качалова, 5а
30268559
Державне підприємство “Науково-конструкторське технологічне бюро колійного господарства Укрзалізниці”
49094, м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 32
16296913
Державне підприємство “Проектно-конструкторське технологічне бюро рухомого складу Укрзалізниці”
04095, м. Київ, вагонне депо “Дарниця”
31604528
Державне підприємство “Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України”
03049, м. Київ, вул. Уманська, 5
1057574
Державне підприємство “Рава-Руський шпалопросочувальний завод”
80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Наливайка, 22
Кількість об’єктів — 29
Всього по органу управління — 29”;
у розділі "Орган управління Мінтранс" з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, виключити такі позиції:
Орган управління МІНТРАНС
Майнові комплекси підприємств залізничного
транспорту з їх інфраструктурою на території України
00659109
Дніпропетровський тепловозоремонтний завод
320038, м. Дніпропетровськ, вул. Червонозаводська, 7
00740599
Львівський локомотиворемонтний завод
290018, м. Львів, вул. Залізнична, 1а
00480247
Київський електровагоноремонтний завод
252048, м. Київ, вул. Ползунова, 2
01056273
Запорізький електроремонтний завод
330002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2
00260652
Київський електротехнічний завод “Транссигнал”
252135, м. Київ, вул. Жилянська, 97
00282435
Гніванський завод СЗБ
287150, Вінницька обл., Таврівський район, м. Гнівань
00282406
Коростенський завод залізобетонних шпал
260003, м. Коростень, вул. Маяковського,130
Кількість об’єктів — 7
Всього по органу управління — 7;

4) пункт 1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 42—43, ст. 378; 2001 р., № 11, ст. 52; 2003, № 24, ст. 160; 2004 р., № 22, ст. 312; 2005 р., № 33, ст. 430; 2009 р., № 42, ст. 633; 2010 р., № 9, ст. 88) доповнити абзацом такого змісту:
"Положення цього Закону не застосовуються до підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються відповідно до Закону України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

5) частину тринадцяту статті 14 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299) доповнити реченням такого змісту: “У визначених законом випадках правонаступник ліцензіата має право провадити діяльність на підставі виданої ліцензіату ліцензії в межах строку її дії до оформлення ліцензії на такого правонаступника ліцензіата”;

7) у статті 41 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483; 2010 р., № 13, ст. 128, № 46, ст. 547; 2011 р., № 42, ст. 426; із змінами, внесеними законами України від 3 листопада 2011 року № 3993 – VI та 9 грудня 2011 року № 4154 - VI):
абзац третій частини сьомої доповнити словами “якщо інше не визначено законом”;
доповнити частиною тринадцятою такого змісту:
“13. У визначених законом випадках правонаступник суб’єкта господарювання має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих такому суб’єкту господарювання, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру на правонаступника такого суб’єкта господарювання”;

6) абзац третій частини третьої статті 12 Закону України “Про екологічний аудит” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 45, ст. 500) доповнити словами “крім визначених законом випадків”.

6. Кабінету Міністрів України:
прийняти у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом рішення про утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до вимог цього Закону;
подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випливають з цього Закону.

art29 добавил 23.02.2012 в 19:52

У законопроекті з метою реформування залізничного транспорту, зокрема, шляхом розмежування функцій державного та господарського управління галуззю, пропонується врегулювати відносини, пов‘язані з особливостями створення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (у подальшому - ДАТ), а також створити умови для задоволення потреб національної економіки і населення в перевезеннях.

На думку суб‘єкта законодавчої ініціативи, реалізація проекту дозволить створити вертикально інтегровану структуру, здатну ефективно функціонувати в сучасних умовах, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських залізниць, збільшенню зайнятості населенню та відрахуванню податків, зборів (обов‘язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів.

Розглянувши проект, вважаємо за доцільне висловити щодо його змісту наступні зауваження та пропозиції.

1. Насамперед варто вказати, що існування такого виду акціонерних товариств як державні акціонерні товариства Законом України «Про акціонерні товариства» не передбачено, а тому юридично коректнішим буде використання іншого терміну - «публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належить державі». Зазначимо також, що, на нашу думку, визначати у проекті державний орган як «центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму і інфраструктури» не варто, оскільки його назва можна змінитися. Доцільніше, на нашу думку, використовувати термін «центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту».

2. Згідно з проектом (ст. 3) ДАТ планується створити на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця), підприємств, установ, організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття у публічне акціонерне товариство. У зв‘язку з цим всі перераховані структури мають припинити свою діяльність, що підкреслюється, зокрема, у частині 7 ст. 3 проекту, згідно з якою ДАТ є правонаступником всіх прав та обов‘язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Проте слід звернути увагу на те, що Державна адміністрація залізничного транспорту України, згідно з п. 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту в України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 262 від 29 лютого 1996 р., визначена як орган управління залізничним транспортом загального користування, а не як підприємство. У зв‘язку з цим її припинення як юридичної особи має супроводжуватися передачею відповідних функцій управління до іншого органу управління. З огляду на це припинення діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України має супроводжуватися визначенням на законодавчому рівні іншого органу виконавчої влади, до якого мають перейти відповідні функції щодо управління залізничним транспортом. Це випливає з змісту ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначаються Законом України «Про залізничний транспорт», в якому, зокрема визначено питання управління залізничним транспортом (ст. 4); майно залізничного транспорту (ст. 5); основи виробничо-фінансової та інвестиційної діяльності на залізничному транспорті (ст. 8) тощо. Причому певна частина положень проекту суперечить відповідним нормам згаданого Закону, згідно з яким, зокрема, основною організаційною ланкою на залізничному транспорті є залізниця (ст. 4), управління майном підприємств залізничного транспорту загального користування здійснюється Укрзалізницею (ст. 5) тощо, а тому їх зміст має бути узгоджений.

Варто також зазначити, що аналіз змін, які пропонується внести до Закону України «Про перелік об‘єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», дозволяє зробити висновок про те, що частина підприємств залізничного транспорту залишається у державній власності, зокрема це державні підприємства по перевезенню вантажів і пасажирів, державне підприємство по підготовці пасажирських вагонів та їх експлуатації на залізничному транспорті «Укрвагонсервис», державні підприємства промислового залізничного транспорту тощо.

При цьому деякі з вказаних підприємств входять до складу Укрзалізниці. Наприклад, це Український центр по обслуговуванню пасажирів, виставочно-інформаційний центр Укралізниці тощо. У зв‘язку з цим залишається незрозумілим, хто і яким чином буде управлятиме цими підприємствами після прийняття вказаного проекту.

Виходячи з цього, вважаємо, що за цих умов реформування системи залізничного транспорту доцільніше проводити не шляхом прийняття окремого проекту про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, а шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про залізничний транспорт», де питання реформування залізничного транспорту має бути вирішено комплексно. При цьому особливості утворення ДАТ можуть вирішуватися у перехідних положеннях цього закону.

2. Згідно з проектом (ст. 4) до статутного капіталу ДАТ пропонується внести, зокрема, право господарського відання магістральними залізничними лініями загального користування та розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовується для забезпечення процесу перевезень. Крім цього, у ст. 10 проекту визначається, що зазначене майно є державною власністю та закріплюється за товариством на праві господарського відання. Зазначимо, що такий підхід до визначення підстав використання товариством вказаного майна не відповідає засадам господарського законодавства.

Це пояснюється тим, що згідно з ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Тобто право господарського відання є невідчужуваним правом, яке не має грошової оцінки. При цьому право господарського відання пов‘язується з державними та комунальними підприємствами, а не з акціонерними товариствами. До того ж, згідно з частиною 1 ст. 11 Закону України «Про акціонерні товариства» оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновими правами, нематеріальними активами, що мають грошову оцінку.

У зв‘язку з цим зазначене майно не можна вносити до статутного капіталу ДАТ, а для того, щоб воно залишилося у державній власності, його слід надавати ДАТ в оренду чи безоплатне користування.
Це зауваження стосується також внесення до статутного капіталу ДАТ права постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення підприємств залізничного транспорту, які також слід або безпосередньо передати до статутного капіталу ДАТ, або, якщо є необхідність залишити їх у державній власності, надати товариству в оренду чи безоплатне користування. У зв‘язку з цим Головне управління не підтримує пропозиції про внесення запропонованих проектом змін до Земельного кодексу України.

Варто також звернути увагу на те, що у проекті відсутні будь-які обмеження щодо розпорядження таким видом майна ДАТ як акції акціонерних товариств, що проводять ремонт тягового рухомого складу та виготовляють залізобетонні конструкції і шпали, та акції (частки, паї), що належать державі у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, утворених за участю підприємств залізничного транспорту.

4. Певна частина положень проекту суперечить відповідним положенням ЦК України та Закону України «Про акціонерні товариства». Зокрема, йдеться про те, що чисельність та персональний склад правління затверджується Кабінетом Міністрів України, а очолює правління голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України (частина 3 ст. 6 проекту). Проте відповідно до чинного законодавства склад органів управління визначається у статуті товариства (п. 14 частини 2 ст. 13 Закону України «Про акціонерні товариства»), а обрання та припинення повноважень голови та членів виконавчого органу віднесено до компетенції наглядової ради (п. 8 частини 2 ст. 52 згаданого Закону).

Аналогічні за змістом зауваження стосуються порядку обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства та його ревізійної комісії. Крім цього, згідно з ст. 160 ЦК України до компетенції наглядової ради акціонерного товариства віднесено здійснення контролю за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства, а не контроль та регулювання діяльності правління, як це передбачено у частині 4 ст. 6 проекту. Варто звернути увагу і на те, що затвердження статуту акціонерного товариства віднесено до компетенції його установчих зборів (п. 3 частини 2 ст. 10 Закону України «Про акціонерні товариства»), а не Кабінету Міністрів України, як це пропонується у частині 4 ст. 3 проекту.

5. Чимало питань, які пропонується вирішити цим законопроектом, за своєю природою є питаннями виконавчої влади. Зокрема, це стосується частини 1 ст. 9 проекту, згідно з якою управління корпоративними правами держави стосовно ДАТ здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму і інфраструктури. Проте, згідно з п. 1 частини 2 ст. 5 Закону України «Про управління об‘єктами права державної власності», Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об'єктами державної власності, визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності.

Це зауваження відноситься також до визначення строку переоформлення правовстановлюючих документів на об‘єкти нерухомого майна (частина 2 ст. 5 проекту).

6. Головне управління не підтримує доповнення частини 2 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» новим абзацом, згідно з яким на передачу майна залізничного транспорту до статутного капіталу ДАТ, цей Закон не поширюється. Це пояснюється тим, що у п. 6 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» проекту Кабінету Міністрів України доручається подати до Верховної Ради України пропозиції щодо включення товариства до переліку об‘єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а, отже це майно не підлягатиме приватизації.

Пропонуємо також вилучити з проекту внесення змін до частини 2 ст. 3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки Закон України «Про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» не містить особливостей видачі дозвільних документів державному акціонерному товариству залізничного транспорту загального користування.

У зв‘язку з тим, що підприємства, установи та організації, майно яких передається до ДАТ, припиняються шляхом їх злиття, пропонуємо вилучити з проекту зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

7. Законопроект не відповідає вимогам щодо його оформлення з точки зору законодавчої техніки. Зокрема мету закону (у разі необхідності) слід визначати у преамбулі закону, а не в його тексті. Назви окремих статей проекту не узгоджуються з їх змістом.

Наприклад, у ст. 3 згідно з її назвою мають розглядатися не лише особливості утворення товариства, а і особливості його реорганізації та ліквідації. Однак визначення цих питань у статті відсутнє. Разом з тим у частині 6 цієї статті визначається, що повноваження єдиного акціонера товариства здійснюються центральним органом виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму і інфраструктури, що не відноситься до предмету статті. У деяких випадках у межах однієї частини формулюються дві різні правові приписи, хоча в ній має визначатися один припис.

Наприклад, у частині 3 ст. 3 проекту, з одного боку, визначається як те, що товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, а з іншого – встановлюється норма, яка обмежує повноваження підприємств, на базі яких утворюється товариство. Також звертаємо увагу на те, що положення законопроекту, яким притаманний конкретно-індивідуальний або тимчасовий характер, мають бути включені до розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення». Зокрема, це стосується частини 10 ст. 3 проекту про формування комісії з утворення товариства.

8. Зазначимо, що зміст частини положень проекту не співпадає з змістом відповідних положень у Порівняльній таблиці до проекту. Зокрема, у тексті проекту зміни до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» обмежуються внесенням змін до ст. 14 цього Закону.

Натомість у Порівняльній таблиці до проекту до цих змін додаються ще зміни до ст. 24 згаданого Закону. У зв‘язку з цим звертаємо увагу на те, що згідно з частиною 2 ст. 94 Регламенту Верховної Ради України законопроект оформлений та/або зареєстрований без дотримання вимог цього Регламенту може бути повернутий суб'єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні проект Закону України «Про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Керівник Головного
науково-експертного управління В.І.Борденюк

art29 добавил 27.02.2012 в 19:48

Згідно із зарубіжним досвідом, після приходу приватного перевізника можна чекати підвищення цін на послуги залізничних перевезень на 40-50-60%. Причому люди та підприємства змушені будуть платити. Тому що "Укрзалізниця", нагадую, монополіст. Зараз – державний монополіст, але згодом, якщо вдасться провести реформу, вона стане приватним монополістом, хоча б і частково приватним.

"Укрзалізниця" стала публічним акціонерним товариством – 23 лютого ВР прийняла в другому читанні запропоновані кабміном законопроекти, що регламентують створення ПАТ на базі державної адміністрації залізничного транспорту. Це рішення – перший крок до допуску приватного власника до активів найбільшого та найбагатшого українського державного підприємства-монополіста.

Реформа залізниці, за планом її авторів, повинна відбуватися в три етапи.

На першому етапі буде створено єдину державну акціонерну компанію й розподілено функції між нею й державою. Хоча по плану цей процес має завершитися до 2013 року, лунають прогнози, що АТ буде створено протягом 10 місяців, тобто до кінця поточного року.

На другому етапі, 2013-2015 роки, буде утворено вертикально інтегровані виробничо-технологічні системи, структуровані за видами діяльності. Ініціатори реформи планують перейти від нині діючого територіального принципу роботи залізничного транспорту до функціонального.

На третьому етапі, 2016-2019 роки, буде ліквідовано перехресне субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних, і утворено господарське товариство в сфері пасажирських перевезень. Тобто на цьому етапі можна очікувати відміни системи підтримки державою збиткових тарифів та встановлення так званих "економічно обґрунтованих" цін на квитки для пасажирів залізниці.

У процесі реформування відбудеться розмежування державних та господарських функцій.

Держава залишить собі лише інфраструктурні об'єкти – колії, контактну мережу, систему безпеки, локомотивний парк, систему керування рухом. Це державне майно буде передано новоствореному акціонерному товариству в управління. У власність АТ перейде парк пасажирських та вантажних вагонів, ремонтні підприємства, галузеві інститути й навчальні заклади, а також об'єкти соціальної сфери, зокрема лікарні, поліклініки, бази відпочинку. Усе це майно буде розподілено за напрямками діяльності та консолідовано у вертикально-інтегровані структури.

Реструктуризація також дозволить відокремити прибуткові напрямки діяльності від неприбуткових.

Неприбуткові або залишаться у власності держави й будуть утримуватися за рахунок держбюджету, або будуть ліквідовані. Прибуткові підрозділи будуть розглядатися як потенційні кандидати на здачу в оренду, передачу в концесію або на приватизацію.

Те, що розпочата реформа має за кінцеву мету приватизацію "Укрзалізниці", хоча б часткову – безперечний факт. Зокрема, про можливу приватизацію "Укрзалізниці" після проведення її реструктуризації відверто говоріть голова Фонду державного майна Олександр Рябченко.

Зазначу основні застереження, що виникли до запропонованої реформи "Укрзалізниці".

По-перше. Зараз українська залізниця посідає 6-е місце у світі за обсягами вантажоперевезень. Активи "Укрзалізниці" на кінець 2010 року оцінювалися в 65,35 мільярдів гривень. За підсумками дев'яти місяців 2011 року прибуток від операційної діяльності держадміністрації залізничного транспорту склав більш ніж 38,85 мільярдів гривень, чистий прибуток – 582 мільйони гривень.

Зрозуміло, що цей розмір чистого прибутку – це та цифра, яку керманичам "Укрзалізниці" було не шкода демонструвати загалу. Ні для кого з учасників ринку залізничних перевезень у країні не є секретом гігантські обсяги реальних, але "тіньових коштів", які обертаються в системі залізничного транспорту.

Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства потрібен міжнародний аудит. Але поки що про плани щодо його проведення нічого не чутно.

Таким чином, непрозорість руху коштів буде збережено й після акціонування. І в підсумку не тільки паперові, але й реальні грошові потоки після запланованого роздержавлення залізниці будуть спрямовані в кишені власників окремих приватних структур, наближених до нинішньої влади.

По-друге. Прихід ефективного власника, орієнтованого на отримання прибутку, неодмінно приведе до згортання неприбуткових, але соціально значущих послуг.

Зокрема, жертвою реформи "Укрзалізниці" мусять пасти, наприклад, нерентабельні в більшості випадків приміські пасажирські перевезення. Окрім того, сумнівно, щоб приватний власник продовжував утримувати мережу медичних та санаторно-курортних закладів.

По-третє. Реструктуризація залізниці завжди й усюди призводить до значного, у рази, скорочення робітників. Ініціатори залізничної реформи в Україні обіцяють цього не робити. Але тут, я певен, вони не щирі.

По-четверте. З досвіду інших країн відомо, що приватні перевізники зазвичай спрямовані на задоволення інтересів найбільших клієнтів, як правило – експортерів, та ігнорування інтересів невеликого регіонального бізнесу.

Якщо зауважити, що в нашому випадку все йде до того, що надавати та отримували послуги буде одна й таж сама ФПГ, неважко передбачити результат: увесь інший бізнес буде змушений переорієнтуватися на більш дорогі автоперевезення, на складні переміщення вантажів річками... Або йому доведеться закритися.

По-п'яте. Обов'язково треба чекати підвищення тарифів до "економічно обґрунтованих". Або, іншими словами, до того рівня, який влаштує компанію-перевізника.

Втім, цей процес уже пішов. Мінінфраструктури пропонує підвищити в 2012 році тарифи на перевезення вантажів залізничнім транспортом на 12,2% та щоквартально підвищувати тарифи на пасажирські перевезення на 3,4%.

Згідно із зарубіжним досвідом, після приходу приватного перевізника можна чекати підвищення цін на послуги залізничних перевезень на 40-50-60%. Причому люди та підприємства змушені будуть платити. Тому що "Укрзалізниця", нагадую, монополіст. Зараз – державний монополіст, але згодом, якщо вдасться провести реформу, вона стане приватним монополістом, хоча б і частково приватним.

Тому, по-шосте, застереження, точніше, запитання: як та хто буде контролювати діяльність приватно-державної залізничної монополії?

Якщо все в нашої державі залишиться без змін, то контроль буде формальним. Тобто, відповідь "ніяк" та "ніхто". Бо контролювати контролерів будуть ті ж самі структури, що й надавати послуги перевезень.

* * *

Взагалі-то кажучи, проблема залучення приватного інвестора в залізничний транспорт уже довгі десятиріччя обговорюється у всьому світі. Однозначної відповіді на питання, як ефективно приватизувати залізницю, досі не знайдено.

Безперечним є одне – визнання недоцільності приватизації інфраструктури через нездатність приватних компаній забезпечити надійне функціонування залізничної мережі. До цього висновку автори реформ на транспорті дійшли після провального досвіду із приватизації залізниці у Великобританії.

Як відомо, з 1994 по 1997 роки британська залізниця була розділена на частини та приватизована. Уся інфраструктура дісталася приватній компанії Railtrack. Компанія демонструвала чудові фінансові результати, сплачувала великі дивіденди своїм акціонерам.

Але компанія не інвестувала необхідні кошти не те що в розвиток, але й у поточне обслуговування мережі. Це призвело, зокрема, до різкого зростання числа великих аварій із людськими жертвами.

У результаті на початку 2000-х років відповідальність за підтримання в належному стані інфраструктури взяла на себе некомерційна компанія Network Rail.

Вочевидь, ініціатори реформи залізничного транспорту в Україні враховують цей факт, і тому весь час наголошують на відсутність планів передавати інфраструктуру залізниці в приватні руки.

Мабуть, іноземні консультанти розповіли, чим це може закінчитися... Або навпаки, чесно зізналися, що не знають, як потрібно діяти. Тому що, насправді, ще нікому в Європі не вдалося з позитивним ефектом залучити приватного власника до залізничного транспорту!

"В європейській моделі залізниць, а в Україні діє саме ця система, поки не було жодного успішного прецеденту приватизації", – так прямо й сказав Олександр Кава, координатор реформи транспортної галузі координаційного центру із впровадження економічних реформ при президенті.

Що ще тут можна додати?

Запитати, навіщо вони взагалі розпочали цю реформу? Бо завжди є різні критерії успішності.

Лідери британських профспілок у свій час називали приватизацію залізниці "крадіжкою за законом". Усе державне майно було, за їхніми даними, розпродано задешево, що дозволило деяким державним менеджерам, після перепродажу компаній, що дісталися їм за безцінь, стати міліонерами.

Є ще питання?..


27.02.2012 _ Ігор Ліскі