СЦБИСТ - железнодорожный форум, блоги, фотогалерея, социальная сеть - Аналіз пасажирських перевезень транспортного підприємства "Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

Аналіз пасажирських перевезень транспортного підприємства "Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

На укр. языке

Курсовая работа

Скачать

Цитата:

Вступ

В даній роботі розглядається аналіз пасажирських перевезень транспортного підприємства: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ», скорочене найменування – ДП МА» Бориспіль».
В 2007 році Україна та ЄС розпочали роботу щодо створення Спільного авіаційного простору, що сприятиме не тільки подальшому розвитку авіаційних зв’язків на користь авіаційної галузі України та розширенню мережі маршрутів, але й поглибленню економічної інтеграції України в ЄС та розширенню стратегічного політичного партнерства.
Протягом 2007 року в галузі проводились подальша модернізація та оновлення парку повітряних суден, підвищення рівня обслуговування, розширювалась географія польотів українських перевізників.
Сьогодні повітряний транспорт та пов’язана з ним наземна інфраструктура, а це 90 авіакомпаній, 42 аеропорти та аеродроми цивільної авіації, мають значний вплив на розвиток ринку пасажирських перевезень, торгівлю та економіку України в цілому.
У звітному році, за даними Державної авіаційної адміністрації України в аеропортах України було обслужено 9186,2 тис. пасажирів, що на 23,4% більше, ніж у 2006 році, та оброблено 45 105,0 тонн вантажів та пошти, що на 13,2% більше ніж в 2006 році. Регулярні польоти між Україною та країнами світу здійснювали 12 вітчизняних авіакомпаній (до 41 країни) та 47 іноземних (з 29 країн).
На авіаційному транспорті відбулося динамічне, порівняно з іншими видами транспорту, зростання показників перевезення пасажирів (+23,4%), що головним чином було обумовлено відновленням роботи регіональних аеропортів та інтенсивним розвитком внутрішніх та міжнародних перевезень, у тому числі транзитних.
Аналізуючи статистичні дані щодо обсягів пасажиро- та поштовантажопотоків аеропортів України, слід зазначити, що ДП МА «Бориспіль» концентрує 62% всіх пасажиропотоків та 74% всіх поштовантажопотоків і є лідером серед вітчизняних аеропортів.
Робота транспорту становить матеріальну основу географічного і міжнародного поділу праці. Транспорт забезпечує зв'язки між виробництвом і споживанням, задовольняє потреби населення в перевезеннях, що має велике значення.
За обсягом і структурою транспортних перевезень визначають рівень розвитку та особливості структури господарства країни чи регіону, а за конфігурацією транспортної мережі – особливості та закономірності розміщення господарської діяльності країни чи регіону, рентабельність напрямків діяльності окремого транспортного підприємства
Розглядаючи ДП МА» Бориспіль» в дані роботі наведено теоретичні основи аналізу пасажирських перевезень (сутність, цілі та задачі аналізу пасажирських перевезень; методика аналізу пасажирських перевезень); характеристика і аналіз виробничо-фінансових показників роботи підприємства, економічна ефективність роботи підприємства; здійснено аналіз пасажирських перевезень для чого розглянуто географію перевезень пасажирів, складу і структуру пасажирського рухомого складу, об'єм перевезень пасажирів і пасажирообороту, використання пасажирського рухомого складу резерви підвищення ефективності пасажирських перевезень, наведено висновки і пропозиції.

1. Теоретичні основи аналізу пасажирських перевезень

1.1 Сутність, цілі та задачі аналізу пасажирських перевезень

Мета та основні завдання аналізу пасажирських перевезень – є забезпечення безпечного та ефективного функціонування всіх суб’єктів авіаційної діяльності, зміцнення їх матеріально-технічної бази, впровадження технологічних процесів обслуговування повітряних перевізників і пасажирів, розбудови інфраструктури аеропортів відповідно до сучасних міжнародних вимог.
Це сприятиме:
розвиткові адміністративно-територіальних одиниць, у межах яких розташовані аеропорти;
створенню умов для експлуатації сучасних повітряних суден;
підвищенню рівня безпеки польотів;
забезпеченню цільового використання земель авіаційного транспорту;
підвищенню конкурентоспроможності авіаційної галузі на світовому ринку повітряних перевезень;
реалізації транзитного потенціалу України.
Основними завданнями аналізу є:
вирішення питань щодо забезпечення розвитку інфраструктури аеропортів на умовах лізингу та концесії, інших сучасних форм державно-приватного партнерства;
вирішення питань щодо зменшення часу проходження митного та прикордонного контролю.
Авіація – одна з найважливіших галузей національної економіки, ефективне функціонування якої є необхідною умовою стабілізації, структурних перетворень, розвитку та провадження зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреби населення і суспільного виробництва в перевезеннях, забезпечення захисту національних інтересів України.
Приведення інфраструктури авіаційного транспорту у відповідність з міжнародними вимогами – важлива складова стратегії держави, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності України на світовому ринку.
Згідно з прогнозом Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), у період з 1997 по 2020 рік загальний попит на повітряні перевезення в середньому щороку зростатиме на 4,5 відсотка. З урахуванням цього світовий парк повітряних суден збільшиться майже вдвічі. Це означає, що у період до 2020 року обсяг пасажирських повітряних перевезень збільшиться майже в 2,7 рази, а обсяг вантажних перевезень перевищить цей показник.
За 2007 рік пасажиропотік у вітчизняних аеропортах збільшився на 23,4 відсотка і становив 9,2 млн. осіб. Прогнозований обсяг повітряних перевезень в Україні становитиме у 2015 році 38,3 млн., а у 2020 році 70,6 млн. пасажирів.
Світовий досвід свідчить, що аеропорт має можливість самостійно забезпечувати свою сертифікаційну придатність та розвиток інфраструктури, якщо обсяг його перевезень становить на рік не менш як 2 млн. пасажирів. В Україні у 2007 році пасажиропотік тільки в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» становив більш як 5 млн., в інших аеропортах – менш як 1 млн. пасажирів.
Основними аеропортами України є «Бориспіль», «Дніпропетровськ», «Донецьк», «Київ» (Жуляни), «Львів», «Одеса», «Сімферополь», «Харків», «Запоріжжя», які у минулому році обслужили 97,08 відсотка загального обсягу пасажирських повітряних перевезень. Менш потужними є аеропорти «Вінниця» (Гавришівка), «Івано-Франківськ», «Кіровоград», «Миколаїв», «Луганськ», «Полтава», «Рівне», «Суми», «Тернопіль», «Ужгород», «Херсон», «Хмельницький», «Чернівці», «Черкаси», «Бердянськ», «Ізмаїл», «Маріуполь», «Керч», «Кривий Ріг», «Севастополь», «Сєверодонецьк».
На території України також функціонують аеродроми, які не входять до складу зазначених вище аеропортів, зокрема «Київ» (Антонов), «Джанкой», «Харків» (Сокольники), «Біла Церква», «Бородянка», «Васильків», «Заводське», «Кременчук», «Озерне» (Житомир), «Лиманське», «Святошин», «Київ» (Чайка). Вони забезпечують виконання авіаційних робіт, задовольняють потреби авіаційної промисловості та спортивної авіації тощо.
Частина аеродромів – «Бориспіль», «Васильків», «Вінниця» (Гавришівка), «Запоріжжя», «Джанкой», «Київ» (Жуляни), «Івано-Франківськ», «Львів», «Одеса», «Озерне», «Севастополь», «Херсон» – є об’єктами спільного використання і забезпечують польоти цивільних та державних повітряних суден.
У більшості аеропортів аеродроми, аеродромні споруди та обладнання не відповідають вимогам, установленим для належного обслуговування сучасних повітряних суден. Пасажирські термінали та інфраструктура аеропортів не в змозі забезпечити належне обслуговування пасажирів та повітряних перевізників, що стримує збільшення обсягу перевезень.
Недостатні геометричні розміри, несуча спроможність елементів аеродромів, пропускна спроможність термінальних комплексів, розвиток аеропортової інфраструктури унеможливлюють застосовування новітніх технологій, не дають змоги задовольнити попит на послуги авіаційного транспорту згідно з міжнародними стандартами.
У середині 90-х років спостерігався різкий спад обсягу повітряних перевезень: кількість відправлених пасажирів зменшилася в 11,5 раза (з 15 млн. у 1990 році до 1,3 млн. у 1999 році), а у ряді аеропортів – в десятки разів. Це пов’язано з економічною кризою в Україні в зазначений період, з різким зниженням реальних доходів населення, розривом економічних зв’язків з країнами СНД. Тільки починаючи з 2000 року намітилося повільне зростання обсягу повітряних перевезень, відбувся перерозподіл пасажирських потоків між аеропортами. Так, у Міжнародному аеропорту «Бориспіль» в 2007 році обслужено пасажирів у кількості 62 відсотки загального обсягу пасажиропотоку вітчизняних аеропортів.
За останні 16 років основні засоби виробництва морально та фізично застаріли, зменшився ресурс аеродромного покриття, авіаційної наземної техніки, споруд та обладнання.
На даний час економічно самодостатнім є тільки Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Лише частина аеропортів підтримує свою сертифікаційну придатність, але не має власних коштів для проведення в значних обсягах заходів з реконструкції та модернізації.
Забезпечення необхідного технічного рівня засобів навігації, аеродромного обладнання, авіаційної наземної техніки, засобів обслуговування пасажирів, багажу та вантажу вимагають міжнародні нормативні документи. Виконання вимог таких документів потребує значних інвестицій, яких аеропорти не мають, а фінансування як з боку держави, так і з боку органів місцевого самоврядування недостатнє.

Цитата:

Висновки і пропозиції

В даній роботі розглянуто пасажирські перевезення транспортного підприємства: ДП МА» Бориспіль» впродовж 2008 року.
На протязі періоду підприємство зберігає високий рівень фінансової незалежності й зазначений показник зростає – у 2007 році коефіцієнт фінансової незалежності становив 0,85, у 2008 році 0,86 (+0,01) при нормативному значені ≥ 0,5.
Високим є рівень фінансової стабільності – у 2007 році становив 6,75, у 2008 році дещо зменшився й становив 6,15 (-0,61) при нормативному значені > 1,0.
Ефективно використовуються залучені кошти, оскільки зростає показник фінансового левериджу – у 2007 році становив 0,13, у 2008 році 0,14 (+0,01) при нормативному значені ≥ 0,5.
Є високими й значно перебільшують нормативні значення показники ліквідності, однак нажаль спостерігається незначне зменшення їх рівня:
 коефіцієнт поточної (загальною) ліквідності (Кл) – у 2007 році становив 10,49; у 2008 році 7,93 (-2,56);
 коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) – у 2007 році становив 10,08; у 2008 році 7,63 (-2,45);
 коефіцієнт абсолютної ліквідності(Кал) – у 2007 році становив 8,33; у 2008 році 6,41 (-1,93).
Зростають запасів, активів та дебіторської заборгованості, що відповідно викликає зменшення періоду обороту й є позитивним явищем, оскільки відбиває поліпшення використання оборотних коштів підприємством.
Позитивним є й збільшення періоду погашення кредиторської заборгованості, оскільки по своїм боргам підприємство має змогу платити з меншою частотою, тобто збільшує можливості від використання залучених коштів.
Рентабельність функціонуючого капіталу та загальна рентабельність є достатньо високими й збільшуються:
 рентабельність функціонуючого капіталу – у 2007 році становила 34,73; у 2008 році 292,32 (+257,59).
 загальна рентабельність – у 2007 році становила 7,17; у 2008 році 7,28 (+0,11).
Однак, незважаючи на позитивну структуру балансу, ефективність діяльності підприємства за всіма показниками рентабельності є високою, оскільки рентабельність послуг, активів та власного капіталу є нижчими за одиницю, хоч і зростають у 2008 році порівняно з 2007 роком, тож є доцільним більш детальний розгляд факторів, що зумовлюють ефективність надання підприємством послуг з перевезення пасажирів.
За підсумками діяльності Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у 2008 році було обслуговано 6 млн. 665 тис. пасажирів, що забезпечило збільшення обсягів відправлених пасажирів на 17% від показника 2007 року.
Зменшення кількості внутрішніх рейсів обумовлене суттєвим скороченням польотів авіакомпанії «Українсько-Середземноморські Авіалінії», яка є четвертою в Україні за обсягами перевезень пасажирів.
В 2008 році частка внутрішньо-українських перевезень склала 14% або 958 112 пасажирів від загальної кількості перевезених пасажирів.
Протягом звітного року спостерігалося стабільне зростання пасажиропотоку. Пік перевезень із року в рік приходиться на липень-серпень, мінімальний пасажиропотік – на лютий. Ці сезонні коливання пов’язані з активізацією туристичних потоків у літні місяці та відповідно спадом туристичної та ділової активності після закінченням зимових січневих свят та канікул.
Слід відзначити низький рівень поновлення рухомого складу транспортних засобів підприємства, оскільки впродовж періоду рухомий склад транспортних засобів підприємства було поновлено на 10%, вибуло 4%. При цьому поновлення ведеться майже рівномірно за основними моделями рухомого складу транспортних засобів підприємства, що видно за незначними структурними зрушеннями їх складу (див. гр. 16 табл. 3.2)
Однак, поновленню рухомого складу транспортних засобів підприємства слід приділяти більше уваги, що зумовлюється досить високим коефіцієнтом зносу 69, та малим коефіцієнтом принадності 31%.
Обсяг реалізації наданих послуг у звітному періоді зменшився порівняно з попереднім періодом на -111 975,00 тис. грн. через збільшення вартості рухомого складу на тлі значного зменшення фондовіддачі (у 2007 році фондовіддача складала 98%, у 2008 році 54% (зменшилася на 44%), що викликало пропорційне зменшення рентабельності використання рухомого складу.
На підставі проведеного дослідження визначено, що резервами підвищення ефективності реалізації послуг з перевезення пасажирів ДП МА «Бориспіль» є поліпшення структури здійснюваних рейсів, що спроможне підвищити рентабельність діяльності на 19,92%; збільшення тарифів на 20,86%; зменшення собівартості на 12,51%.
Крім того, інтенсивність надання послуг зменшилася, що є резервом до збільшення обсягів реалізованих послуг у розмірі 227 224,24 тис.грн. (751430,2–524 206,00; де 751430,2=3,68*204 193,00).

Список використаної літератури

1) Алексєєв І.В., Мороз А.С., Романів Є.М. Фінансовий аналіз: техніка розрахунків та моделювання економічних ситуацій. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – Львів. Бескіт Біт – 2003 – 152 – с.
2) Бабицький А.Ф. Методологія аналізу економічних процесів і управління. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. МАУП – 2003 – 128 – с.
3) Багров В.П., Багрова І.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник – К. ЦУЛ – 2006 – 160 – с.
4) Баронін А.С. Аналіз і прогноз у політиці та бізнесі. Курс лекцій – К. Паливода – 2005 – 128 – с.;
5) Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбатюк М.І. / За ред. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз. Навчальний посібник (рек. МОН України). – 2-е вид. – К. КНЕУ – 2003 – 556 – с.;
6) Болюх М.А., Горбатюк М.І. Збірник задач з курсу «Економічний аналіз». Навчальний посібник (рек. МОН України) – К. КНЕУ – 2002 – 232 – с.;
7) Бутинець Ф.Ф., Шигун М.М. / За ред. Бутинця Ф.Ф. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті. Навчальний посібник – Житомир. Рута – 2004 – 352 – с.;
8) Вічевич А.М., Максимець О.В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник (рек. МОН України) – Львів. Афіша – 2004 – 140 – с.;
9) Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. Кондор – 2004 – 180 – с.;
10) Головко В.І., Мінченко А.В., Шарманська В.М. Фінансово-економічна діяльність підприємств: контроль, аналіз та безпека. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. ЦУЛ – 2006 – 448 – с.;
11) Гольдберг А.А., Шеремета М.М., Заболоцький М.В., Скасків О.Б. Комплексний аналіз. Підручник (рек. МОН України) – Львів. Афіша – 2002 – 203 – с.
12) Гриньова В.М. Функціонально-вартісний аналіз в інноваційній діяльності підприємства. Монографія – Х. ИНЖЭК – 2004 – 128 – с.;
13) Грін В. Економетричний аналіз. Підручник (пер. с англ.) – К. Основи – 2005–1198 – с.
14) Дайнека О.Г. Єдина транспортна система. – Харків: ХДЗТ – 2000 – 107 – с.
15) За ред. Бутинця Ф.Ф. Економічний аналіз. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – Житомир. Рута – 2003 – 608 – с.
16) Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. Навчальний посібник для ВНЗ. – 4-е вид. – К. Знання-Прес – 2004 – 190 – с.
17) Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу. Навчальний посібник – К. МАУП – 2003 – 148 – с.
18) Іфтемічук В.С, Маниліч М.І., Шутак Г.В. / За ред. Башняніна Г.І., Іфтемчука В.С. Генеза ринкової економіки: політекономія, мікроекономіка, макроекономіка, маркетинг, економіка підприємства, економічний аналіз, фінанси, банки, біржова діяльність. Навчальний економічний словник-довідник (3000 терм.) – Львів. Магнолія плюс – 2004 – 688 – с.
19) Кадуріна Л.О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник для ВНЗ (доп. МОН України) – К. Слово – 2005 – 288 – с.;
20) Кадуріна Л.О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: практикум. Навчальний посібник (рек. МОН України) – К. Слово – 2003 – 272 – с.;
21) Кислиця О.Я., Мягких І.М. Економічний аналіз: курс лекцій. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. ЄУФІМБ – 2003 – 171 – с.;
22) Комаринський Я., Яремчук І. Фінансово-інвестиційний аналіз. Навчальний посібник (рек. МОН України) – К. Укр. енциклопедія – 1996 – 298 – с.;
23) Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. ЦУЛ – 2003 – 224 – с.;
24) Кузьмінський Ю.А., Козак В.Г. та ін. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення (рек. МОН України) – К. КНЕУ – 2001 – 179 – с.;
25) Лапішко М.Л. Основи фінансово-статистичного аналізу економічних процесів. Підручник (доп. МОН України) – Львів. Світ – 1995 – 328 – с.;
26) Мельник В.М. Основи економічного аналізу: короткий теоретико-методологічний курс. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. Кондор – 2003 – 128 – с.;
27) Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. Вища школа – 2003 – 278 – с.;
28) Мних Є.В. Економічний аналіз. Підручник для ВНЗ (затв. МОН України) – К. ЦУЛ – 2003 – 412 – с.;
29) Мних Є.В., Барабаш Н.С., Бутко А.Д., Кравченко Г.О. / За ред. Мниха Є.В. Економічний аналіз: практикум для ВНЗ (рек. МОН України) – К. ЦУЛ – 2005 – 432 – с.;